Звичайно, вони зводять все на проблеми забруднення середовища, коли водночас досліди проведені в Америці зазначили, що не зважаючи на вагоме очищення повітря в деяких містах країни, випадки захворювань ніяк не зменшуються, з"являючись здебільшого серед біднішого прошарку населення. Це зауваження дуже важливе. Воно вказує, що забруднення не є причиною захворювань, хоч його шкідливість доказана, і підкреслює факт, що хворіють частіше в бідніших кварталах. Пройшло два роки як я написав цей текст, за цей час була стаття в пресі, що ніби число захворювань"завищене" під натиском фармацевтичних лабораторій та їх вірних лакеїв,"високих медіатичних професорів"!
З цієї нагоди я написав в підтримку текст: "звинувачую", але лишаюся з моєю думкою про зв"язок хвороби з взуттям та з тяжкими шкільними торбами.

Те що я скажу здивує багатьох, особливо фахівців:
Збільшення випадків астми частково зележить від постійного вживання спортивного взуття !
Пояснюю: вже доказав що всі астматики мають викривлений таз, бо довжина їх ніг ріжна: (одна нога коротша, правдива чи фальшива)- це створює сколіотичне скривлення хребта, який в свою чергу викликає завихнення верхнього поверху грудної клітки: трьох перших ребер. Ці вивихи з"являються причиною появлення шкодоносних сигналів які подаються на легенне сплетіння. що викликає захисну реакцію: зтиснення бронхів та постійне запалення. Нинішні спортивні кеди виробляються в найбідніших країнах світу( в Азії), де заробітна плата мізерна (здебільшого працюють діти),виробляються кеди з синтетичних матер"ялів з найдешевшої гуми та хімічних клеїв. Ці вироби далеко від тих, які спеціально створюються для знаменитих спортовців які, за величезні гроші, рекламують ту чи іншу марку - яка більше заплатить. Самі ж спортовці взувають кеди лише коли займаються спортом.

Драма в тім, що між іншими дефектами, кеди ніколи не бувають однакової висоти в підошві. Інколи ріжниця між правим та лівим кедом доходить до 5ти мм. І це не легко помітити, бо вони м"які іне дозволяють відчувати пропріоцептивні інформації нашої ступні. Єдине що можна буде помітити, це що носій дефективних кедів, в стоячому положенні буде завжди опиратися на одну й ту саму ногу.
П"ять мм. ріжниці в товщині підошви, це надміру багато, враховуючи , що викривлення тазу в такому випадку буде вдвічі більше: 10 мм !
Це значить, що навіть з 2ма мм.ріжниці (майже постійне мінімальне спостереження ), викривлення тазу буде 4 мм. Подумаймо, чи можемо ми лишати наших дітей в такій ситуації! Це ж змушувати його до сколіотичної постави....а далі вже те що ви знаєте !
Додаємо, що постійне опирання ноги на м"яку (синтетичну моховиту підошву з сіліконовим гелем та клеєм) ніяк не дозволяє формуванню підошовної дуги, Ступня, як пружина, мусить посилати від землі точні, правдиві інформації а не м"які, амортизовані.
Постійне ношення кедів, ще змалку, не зміцнюють ступню, доводять до плоскоступ"я та невірну постанову ніг.(гіпер-пронацію)

Така ситуація приводить до адаптативного викривлення всього тіла, особливо в період росту дитини:
гену-рекурватум коротшої ноги, гену-варус обох ніг, стиснення хребта, сколіоз, запалення сідничного нерва (навіть в 18 років), біль спини (часто у підлітків), грибкові зараження, надмірне потіння та інш. і, звичайно астма !

Відгук на рекламу, ототожнення з спортивними зірками настільки сильне,що діти хочуть взуватися лише так як їх кумири. Кажуть мені батьки.що сміються з тих хто кедів не взуває. А чому ж в бідних кварталах розповсюджується астма ? Чи не там якраз купують найдешевші, найгіршої якості кеди, та ще й по моді, носять їх якнайдовше, розтоптані, найбрудніші.

З моральної точки зору: надзвичайно прикро знати, що заради феноменальних прибутків великих фірм, та величезних грошей сплачених спортовим зіркам за рекламу, створено нині новітню форму рабства дітей, в найбідніших країнах Азії,та Африки, де якраз і виробляються кеди !
Мікаель Джордан без жодного сумління совісті приймає дівіденди від торгівлі, то ж і від рабської роботи дітей; він забув, завдяки великим грошам, що його (не так вже і далекі) предки не абияк боролися проти отого рабства. Підчас спортивних змагань в Атланті, один журналіст показав йому репортаж з фабрики, яку він рекламує, як на конвеєрі працюють 10ти 12ти літні діти. На питання, чи не турбує його, що за мізерну платню діти працюють по 12 -14 год. на день, виробляючи кеди, які він рекламує, він відвернув голову і сказав: "я говорю лише про баскет-бол.
Журнал "Ентревю" надрукував висновки анкети проведеної на фабриці "Ніке". Саме вироблення пари кедів коштує 5,07 франків, матеріал 38,34 фр. частка Ждордана та Агассі по 13,20 фр.кожному, частка комерсантів 124,26 фр. (це за кеди які коштують прбл 300 фр.) Найбільш продаються ті що коштують прибл. 650 фр. і розхоні витрати на них майже такі як і на попередні. Це дозволяє головному директору фабрики "Ніке" мати 1.000.000 фр. на місяць !
І все це падає на спину, на здоров"я міліонів людей, а найбільше дітей !

Не потрібно довго пояснювати, що 11ти річна дитина яка носить наспині 13ть кг. (перевірено перед свідками) може мати лише негативні проблеми.
Це виказується двохсторінним вивихом перших ребер, або одностороннім вивихом, коли торбу чи портфель носять на одному лиш плечі.
Якщо до цього дитина має на ногах м"які, ріжної товщини кеди, якщо вона опирається завжди на одну й ту саму ногу, та ще й носить торбу завжди на одному плечі.(що завжди саме так) то.....далі самі знаєте про наслідки !

Др. ортопедист Ж.М. Тестелен опублікував свої спостереження щодо ношення кедів та частоту розривів сухожилля підчас спортивних занять в школах.
Др. Моніка Віжі, посилаючись на публікацію Др. Тестелен, радить: "Після спорту відкинь баскетки!" (Це дуже "модний" французький вираз:" Lache moi les baskettes", це значить: "лиши мене в спокої", одчепись!)

Тепер це нам, практикам, усвідомлювати ці проблеми, нам інформувати про це батьків щоб статична рівновага їхніх дітей не зазнавала інколи безповоротніх порушень під час їх зростання.

Заборонити постійне вживання спортивного взуття.